Я так давно тебе чекав,
І ти прийшла, кохана,
В шоковій мантії зі трав.
Це ти, моя жадана?
Ще вчора кликав, щоб зайшла,
Мінорно вечір плинув.
І ти здійняла два крила
В безкрайність журавлину.
Красунечко, яснА зоря,
Найкраща пісня в світі.
Ти прощебечеш: «Я твоя» –
В пташинім розмаїтті.
Очей твоїх п’янка блакить,
Рожевий цвіт у косах.
Яка ж це дивовижна мить
Тебе плекати в росах!
У серці ніжності свічу
Ти запалила зрання.
Я зустрічати полечу
Весну – пору кохання.