I зник...

Аня Дикая
Бентежний шепіт під ногами
В старомму листі зачаївся.
Напівсвідомими думками,
Напівминулими життями
Він із землі поволі звівся.

На листі - кола концентричні.
Зненацька, в темряві бездонній
Тисячолітній, може, вічній,
Самотній промінь по дотичній
Ковзнув безмовно по долоні.
                І зник...