Зачем пишу?

Юлия Косинова
Зачем пишу?
То крик души!
Сомненья прочь,
Нужны стихи!

Пусть мне
И больше никому.
Буду хранить
Или сожгу!

Не буду понята?
Ну что ж…
А у кого-то
Будет дрожь.

Я примитивна?
Может быть…
Но рифму надо
Мне сложить.

Это муки!
Это счастье!
Это роды
В одночасье!

И облегченье
Наступает,
Когда я стих
«Перебеляю».

Опять проснусь,
Тетрадь возьму.
И мысли в рифму
Сохраню.

Не укротить
Порыв души!
Нашла себя –
Пишу стихи!

***