Щастя

 
У плоть землi занурюю зерно.
Яке це щастя - власними руками
Засiяти, як це робив роками,
I бачити, що - вруниться воно.
Хiба не щастя - слава за столом?
I хлiб, i сiль, i хмiль рiзноголосся....
Це, до грудей притиснуте колосся,
Сторицею вiддячуэ добром.