ТАК БУЛО

Анатолий Таран
 
Воно мабуть
Так і було.
По-іншому
Бути не мало.
На спомині:
Рідне село...
Як - рідне?
Помовкую змалу.

Пригадую школу,
Школят.
Тоді ще
Сирі та зелені
Ми, хлопці,
У купі дівчат
Зі шпильками
Котрі в кишені.

Тоді від жаги
Ледь живі.
Не смію
Кривити на слові.
А потім -
Роса на траві...
Припроводи
Передранкові...

Напомини
На самоціль...
І Слава,
І Слово від Бога.
Лишається
Біою сіль
І простору -
Вільна дорога.