початок

Дарья Бондаренко
Відкриваються переді мною двері
та широкі, ще незвідані шляхи,
Йду вперед, не помічаючи незгоди,
йду вперед, крокую до мети.
Все здолаю на шляху тяжкому
І не буде слабкості в житті,
Лише сильні люди досягають згоди
Із дволикою фортуною й тоді
Мають щастя, успіх і удачу.
Треба жити не чекаючи подачок.
Довіряти можна лиш собі –
Пам’ятати необхідно ж це завжди.
Світ жорстокий не пробачить схибів,
Кожен крок – обдуманий й твердий.
Лицемірство стане у нагоді,
Люди люблять чути лестунів.
Ти мовчи і не сварися, друже, -
Це закон сучасного життя.
І не плюй в криницю, бо прийдеться
Ще й води дістати звідтіля.