За вікном шалена злива
Креше з кременя мечі.
В небі хмара чорно-сива,
В серці – рани та синці.
Виє вітер стоголосно,
Невдоволено реве,
В серці моторошно, млосно,
Тужно, безнадійно зле.
Навпіл небо розіп’яли
Блискавиці вогненні.
Лячно дерева застогнали,
Й принишкли коники в траві.
Та й розірвався грім потужно,
Чи то в небі, чи в мені.