Тієї ночі лагідна омана,
Крізь плоть до серця райдужні мости...
А те, чого не сталось, прошу пана,
Не привід переходити на ти.
Козацькі вуса пишні і шовкові
Стовбурчіть собі там, де їм миліш.
Те, що було, не мало до любові
Стосунку навіть на мідяний гріш.
А врешті, примітивно все до краю,
Те все дурне, і паки аз реку:
Жіноча мудрість в тому й полягає,
Щоб вибирати вуса до смаку.