В дитинстві до мамки стежка близенька,
За огорожею кладка вузенька,
Старий місточок, хитка щаблина,
Тримай мене, мамо, бо я ще дитина.
Шістнадцять накаркала чорна ворона.
Стежка широка мені не відома.
Доля, як вітер, жене на чужину,
Та як залишити рідну людину?
Та як же не бачити близьке? Не знаю,
Ластівка вкаже дорогу до раю.
Життя те, що повінь: миттєва хвилина,
Доки мати жива, я ще дитина.
Передчуття, ностальгія проклята,
На гумовім серці ситцева лата.
Тримайся безпомічна старість за мене,
Мамо, матусю, голубонько, нене!!!
На схилах могила, барвінок синенький,
На новім хресті фотографія неньки,
Ходу зупиняють гранітні пороги,
Більше до мами немає дороги.