Осiння зелень

Зазеленіло все навкруг,
І знову — вкотре неповторно —
Це вдячне здивування рук
І вуст тремтіння непоборне.
І крик, і зойк, і шал, і жар,
І хвиля щастя. Чи нещастя?
Бо повернути все на жарт
З цієї грані вже не вдасться.