Їдуть Хілларі і Біллі
В своїм лімузині.
Коли раптом у машини
Скінчилась бензина.
Заїжджають на заправку.
Поки заправляли,
То господар із Хілларі
Любо розмовляли.
Від'їхали. І питає
Біллі у дружини:
- Звідкіля ти його знаєш,
Жінко, поясни-но?
Лімузин гойдає тихо,
Неблизенька путь.
- То моє кохання перше,
Джонні його звуть.
Усміхнувся радо Біллі:
- Бач, як пощастило,
От пішла б за нього заміж, -
То б машини мила,
І бензином заправляла
Мої лімузини.
А тепер ти – президента
Самого дружина!
- Не змінилося б нічого! -
Мружить очка сонні.
Просто президента Штатів
Тоді звали б Джонні!