Коники, заядлі цвіркуни,
В зелених травах очманіли.
Ще далеко до зими,
До смутку й заметілі.
Природа салютує і квітник
Хизується красою.
Ще, коханий, ти не звик
Прощатися зі мною.
Пишні дерева, мов слони,
Кидають свої тіні.
Ще далеко до зими,
До смутку й заметілі.
В безодні неба хмар нема,
Ніч блимає вогнями.
Ми ще не знали, що зима
Скоїть лихо з нами.
Серця забилися крильми,
Ніби лебідки білі,
Ще далеко до зими,
До смутку й заметілі.