Ти іще нічого не сказав,
Ніби все, як є, та душу млоїть
Щось гірке й порожнє, мов вокзал,
Звідки відійшов останній поїзд.
Ще не вголос сказано «Прощай»,
Та уже спаковані валізи,
Хочеш чи не хочеш — від'їжджай,
Поки не скінчився термін візи.
Мовчимо. Сплива остання ніч
На німому темному пероні.
Їдемо з тобою врізнобіч,
Хоч в одному поки що вагоні.