Не фліртуй, красеню, краще тікай,
Хоч не з’їм, проте причарую.
Відведу зголодніло в лавандовий рай
І там до жаги зацілую.
Знаєш, кохання небесний політ –
То найвища сходинка втіхи.
Я покажу тобі зоряний світ,
Де можна пропасти навіки.
Чумацького шляху молочний туман
Невситимо будемо пити.
В душу вкрадеться солодкий дурман,
Й ти не зможеш мене розлюбити.
На тілі моїм прозорий нейлон
Оголить залишки літа,
Буде здаватись, що ти – Аполлон,
А я – твоя Афродіта.
Забутись захочеш, серце твоє
Проковтне розслабляючі ліки,
Згадаєш, що вдома донечка є,
Що живеш не заради втіхи.
Коли годинника голосний дзень
Проріже стогін кімнати,
Журливо підеш в оманливий день,
Не спитавши, як мене звати.