Д дичу - справжн й людин... присвячую

Людмила Переворская
Всі наші зустрічі, мій друже,
Я пам"ятаю до краплин -
І в літа дні, в зимові стужі
Ти чемний, ввічливий - один.

Ніколи голоса дзвінкого
Ти на людей не підіймав,
А коли треба, то нікого
Ти без уваги не лишав.

Ти підставляв плече своє
Мені - багато раз в житті,
Буває ...доля нам псує
Всі наші мрії в майбутті,

Але ми втілюєм в життя
Все, що задумали давно,
І наше світле майбуття
Побачим скоро...як в кіно.

В Криничках Головою Ради
Працюєш, не шкодуя сил:
Проводиш збори та наради
Керівникам підлеглих сіл.

Не тільки в праці,це без слів,
На тебе можна всім рівнятись,
Ніколи ти в житті не смів -
Ні в чому і ніяк зазнАтись!

Всі навкруги - це справді так!
Тебе обожнюють в усьому -
Добро робив завжди "за ТАК",
А зла - ти не робив нікому!

Мої батьки у вас в селі
Всі знають і ставкИ і балки,
Бо "КОРОЛЯМИ" їх зробив
Ти Криничанської рибалки!

Ти - справжній батько,класний дід!
Ти - чоловік!(хай заздрять жІнки!)
Нехай щастить тобі без бід! -
Тобі - з твоєю половинкой!

Онуки, діти - всі тобі
Нехай дарують,Валік, радість!
В житті, в нелегкій боротьбі
Присутня буде тільки якість!

А в мене,вірю, розквітуть
Тобі лиш завдяки, троянди,
Ми - сила вдвох, і разом ми
І в гОрах виростим лаванду!