Декілька днів погожих восени,
Коли в cузір`ї Велеса з`являються Плеяди -
Бабине літо йде іздалини,
Несе тепло останнє, наче мати.
За стародавнім часом ця пора,
Рівненько ділить рік на дві частини.
Надходять дні, так схожі на свята,
Коли освячують криниці та хлібини.
Одягнуто в сріблясте павутиння,
Бабине літо листям шорхотить.
Даруючи землі ковток терпіння,
Осикою на пагорбі тремтить.
Перевод АННЫ ДУДКА:
Немного дней погожих осень дарит,
Когда являются средь звёзд Плеяды.
И бабье лето за собой поманит,
Как руки матери, теплом отрадным.
Поверье древнее, как утверждают,
Судьбину делит в этот час на части.
Такие дни, похожие на праздник,
Когда и хлеб и воду освящают.
Одетое сребристой паутинкой,
Листами бабье лето прошуршало,
Земле глоточек счастья подарило,
Осинкой на пригорке задрожало.
КИЇВ.03.09.2008.
Худ.А.Моїсеенко.