Я не впаду. Хоч зла недоля часто
Веде мене по тонкому льоду
І підставляє ніжку, щоб упасти,
Я послизнуся. Та не упаду.
Вас не потішить зойк мого падіння,
А сльози співчуття — то не мені.
Я не впаду зі скелі на каміння
І рук не закаляю у багні.
З вершин, які судилось підкорити,
Я оберу високу і круту.
Чим вища скеля, тим сильніший вітер.
Та будьте певні: я не упаду!