І усе так недоладно,
і усе так не мені…
День липкий, аж мармеладний
зависає у вікні.
Не пережую. А жити
аж до вечора. Уже
час, недобрий мій учитель,
У желе згорнувсь вужем.
І згорнеться коло денне,
витече і зрідне скло.
Сонце золото злиденне
капелюха одягло.
Вітер видихне й захрипне.
З хмари вибухне вода.
І липневий день відлипне.
А шкода його. Шкода.
25.07.08.