Сумнiв

Леся Романчук
Новонародженій весні
Складу слова напівзабуті,
Та сумнів, мов краплина ртуті,
Переливається в мені

Тугою краплею металу,
Важкою краплею води,
Незрозумілим для загалу
Густим передчуттям біди.

Любові непогідний ранок
В погідний день не перелить.
Те місце, де ще буде рана,
Уже болить. Уже болить.