Погуляли ми наславу:
Очі падають на «клаву»,
Офіс зник, приходить сон,
Що знайшов мене ШПЫЁН.
Склавши рученьки на пузі,
Він промовив: «Любі друзі!
Нам потрібен, шо капець,
Класний хімік-молодець
Терміново до Ірану
На збагачення урану.
Ось, сідай у вертоліт,
Вирушаємо на схід.
Бомбу скинемо велику
Злісним штатівцям на пику
І дамо тобі медаль
Чисте золото й кришталь,
Купу грошей у кармані
Й дивний острів в окіяні...»
Тут завалює спецназ,
Всіх оточує нараз.
Витяга шпійон гранату.
Командир загону матом
Заволав: «Аллах акбар!»
Ніфіга собі кошмар!
Мабуть, коли спиш на «клаві»,
Сняться сни якісь цікаві.
Інтернет – це ж чисте зло,
Як робота і бухло!
2008 г.