Моє життя - це сяйво кольорове,
Як білий сніг під сонцем мерехтить.
Моє життя - це щастя калинове:
Буденна дійсність і чудова мить.
Я посивіла, майже постаріла,
Але зростила соколів синів.
Коли згадаю їх дитинство миле,
Враз оживають радощі тих днів.
Литять роки збентеженно і швидко,
Від спогадів на серці не кортить.
Бо у дущі я все вишнева квітка,
І серце по-дівочому горить!
20.07.2008.
Київ.
Худ.Наталя Курий-Максымив.