О, доля Дорошенка перевита!
Вже десять літ рубались козаки
На смерть. Та не судилося поки
Вкраїну від залежності відбити.
Ніхто понад Дніпром не сіє жито –
Руїна чорна й білії кістки.
А на Сулі новії паростки
Дає життя. Людей не перебито.
Тепер – один.Товаришів нема.
Даремне все. Відчай. Безодня. Тьма.
Поклав клейноди перед військом вражим
Останній з хмельниченків сих вояк.
Де правда-істина? І Бог не скаже.
У кожного вона бува своя.