Згасли голоси віддалеки,
руку простягнула порожнеча -
дайте краплю серця для щоки,
винесіть мене, бо ще не вечір.
Дихання на звуки назбирав -
горлицями з горла їм летіти,
всістися на барку бога Ра -
співом відігріти душу світу.
Третє око - мій віддалемір,
треті півні - ангели спасіння.
Світ - не намовчався до сих пір,
я з тих пір - видушую терпіння,
як сухе вино. Воно в терпку
вистоїться горлиць воркотнечу -
вийде серця крапля на щоку,
у падінні випростую плечі -
гляньте, як згорає течія.
Ангели, кричіть аж до знемоги -
ви мене врятуєте і я
раною відкриюся у Бога.
26 Червня 2008