***
Не слід у разі жодному давати
Дитині в руки ніж,
Дурному в руки – владу.
* * *
Як до балачки — гарно, мудро й довго,
а як до справи — вйо, теля, на вовка!
***
А варто було б відати
тим, хто прокидається рано:
надією добре снідати,
вечеря ж із неї погана.
* * *
Губо, ти мені пильнуй,
бо дістанеш піст і прощу.
Тим то я тебе й годую,
щоб казала, що я хочу.
* * *
Тобі мої поради ні до чого,
та все ж згодиться усього одненька:
як хочеш посміятися з кривого,
сам намагайся встояти рівненько.
* * *
Ті, хто брехати звик,
то друзі не мої.
Роздвоєний язик належить
мать змії.
* * *
Балакати чи слухать — я не знаю,
та думка щодо цього є така:
розумний радий тим, що вуха має,
а дурень тим, що має язика.
* * *
Не є — то вдавай,
невдячная робота.
Як, жабо, не стрибай, —
не вистрибнеш з болота.
* * *
З тих, хто чує, а не просто слуха,
може й не погодиться ніхто,
що краще бути головою в мухи,
ніж у тигра, вибачте, хвостом.
* * *
Свиня не може бачить неба,
бо голови не підійма.
Те, що свині його не треба,
не свідчить, що його нема.
***
Коня кують, а жаба і собі,
немов би рівня, наставляє п’яти.
І не второпа бідна, далебі,
що потім доведеться з цим стрибати.
* * *
Не витрачай на дурня слів,
не зрозуміє.
Вугілля скільки хочеш мий,
не побіліє.
* * *
Не гніть, бо вже не гнусь багато літ.
Підбрехачів собі шукайте інших.
Народна мудрість: що молодший кіт,
то хвіст у нього, знаєте, гнучкіший.
* * *
До світу додаємо, хто що зможе:
недбала господиня — павуки,
нездара-вчитель недоумків множить,
недобрий лікар — цвинтарні горбки.
Рецензія
Занадто вже закручені слова!
А не могли б ви трішечки простіше?
Даруйте, не могла б.
Дурному вірші,
глухому музика,
як німцеві Москва.
А щоби наздогнать — шляхів існує два:
спинити поїзд або бігти швидше.