Був колись я хлопцем хвацьким:
До дівчат я знав підходи,
Умів гарно цілуватись,
Півсела додом проводив...
Пройшли весни, пройшли зими –
Постарів я, та не каюсь:
Кожну весну з ума схожу,
Кожну весну я гуляю!
К бісу книжки я закину –
Інститути почекають.
Обніму краще дівчину
І підем гулять до гаю.
Соловейко защебече,
В штанах міць моя заграє...
З ума схожу кожну весну,
Кожну весну я гуляю...
1 березня 1993 р.
Нові Озеряни