Гей, гей, звеселися, похмура Пітьма!
В тобі так багато веселого люду.
Вже сором накрила холодна зима
І геть віднесла твої спогади з брудом.
Пітьма моя мила, благаю тебе:
Теплішою стань, млосно нам посміхнися.
Із тебе шматки кожен злісно скубе.
Та ти не збіднієш, а лиш збагатишся.
Твій присмак терпкий на вустах осіда,
З повітря густого солодкого лине.
В тобі життєдайна і мертва вода
Повільно за часом нескореним плине.
...†...