До 145-річчя переховання
Т.Г.Шевченка із С.Петербургу
в Канів.
Шанує вірна Україна,
Низько вклоняється віршам,
Пророка, відданого сина,
І вдячна думам, та словам.
Ось сива верба все шепоче,
Й ночами з сумом сльози л'є,
Розповісти старенька хоче,
Онукам, про життя твоє...
Місця каштанові, казкові,
Де вчать з дитинства Заповіт,
Співають на батьківській мові,
Яку шанує Білий Світ.
Та ось, нарешті зупинився
Над кручами Дніпра Кобзар,
І там навіки залишився,
І з душ людських зійшов тягар.
Автор Геннадій Сівак.
22 травня 2006 року.