Мені так не легко тебе зрозуміти,
Пробачити враз, перетнути межу.
Дозволити долі оволодіти
Моєю душею. Я серцем живу!
Сумління підкаже з тобою як бути –
Не бачити зради, повірить, не чуть.
Налякане серце розколює груди.
Печаль, недовіра по крові течуть.
Від тебе мені покаяння не треба.
Залиш мені спогад про себе, прошу.
В хвилини найкращі хмаринкою з неба
Тобі нагадаю, що серцем живу.