Воли не можуть довго спати,
Бо сонце кожен день встає.
Їм треба сіяти,орати,
Поки зозуля не кує.
Весна прийшла,усі на поле-
Земельку треба оброблять.
Така ,бач випала їм доля:
Щоденно хлібом годувать.
Вони вже звикли вдосвіта вставати,
Корми немірно дорогі.
Як будуть вони землю обробляти?
І чи блищатимуть плуги?...
Здається їм ,що час минає,
Вони орали б день і ніч.
А жайвір як соловей ,співає,
Неначе каже: - "гра не варта свіч"
Така їх доля сіяти та жати;
Їм кажуть, що часи не ті.
Вони ногами ледве рухають,
Йдуть до ясел - вони пусті... .
Помилуй,Боже,Україну
Єлеєм Раду помасти .
Кохання дай Ти кожному Їй сину,
Щоб Неньку на руках нести!
м.Ізмаїл
березень 2008 р.