Земля до неба залицялась,
І бути з Громом обіцялась.
Могутній Грім на Землю впав,
Травинку кожну обіймав...
Він пригортався до горбів,
Перелісків, полів, ланів.
Він кожну річку колисав,
І всі ярки обцілував.
Грайливо пестились стежинки,
Земля стогнала, наче жінка.
Він Землю поливав водою,
Не будь якою - дощовою!
Вона вбирала в себе воду,
Якби хто бачив її вроду!
Така розкішна і духмяна,
Земля від Грому наче п`яна.
Земля на ранок народила,
Таку красу й щедре диво!..
А Грім з небес все милувався,
На власне диво дивувався!
худ.Надия Старовойтова.
***