……………Ті піщані руїни, які були мрією...
....................Ти відроджуєш, наче вони чогось варті.
............................С.Лученко
Піщані руїни розмило дощем.
Ти ідеш понад берегом боса.
Твої коси тріпоче вітер.
Простоволоса.
Не спиняйся, іди.
Не жалкуй за піском.
Не жалкуй за коханням.
Твої сліди на піску.
Сліди розмиває вода.
Море гоїть рани.
Чорна сукня липне до тіла.
Стишує хід нога.
Схлипує море.
Мартин регоче.
Чого ти хочеш?
Чого ти хочеш?
Чого ти хочеш, дівча співоче?
Мрії не варті.
Мрії не варті.
„йах-йах-йах”
Дякую тобі за очі, Яхве.