Смерть, що ма iм я

Тетяна Панчук
Я нову зброю купила.
Усі ножі нагострила.
Отрути для себе зварила.
Прощальні листи написала
І усім друзям роздала.
Для себе трунаря знайшла.
До смерті я готова була.
Востанє по місту гуляла.
"Прощай!" усьому та усім казала.
Та тебе випадково зустріла
І з першого погляду покохола.
І жити знову захотіла.
І цілий місць знову щаслива прожила...
Аж поки не почула слова:
"У мене є інша кохана"
"Ти мені теж подобаєшся, але цього не достатньо"
"Люблю я її..."
"Прости мені".
Після слів цих, мечі втратили свою гостроту,
А отрути силу.
Я думала, що помру...
Але тепер я точно знаю, яку смерть для себе шукаю.
Смерть моя має тіло і ім`я,
Що закінчується на "я".