Не вір в мої слова,
Що кажуть ніби я щаслива!
Не читай вірші мої,
Що для тебе написані!
Не вір, не знай,
Не читай, забувай...
Забувай, прости
і дальше собі живи.
Живи на радість
і гнів всім богам
Та знай шансу повернути усе,
як було я не дам!
Крок зроблено, назад у пітьму
І до Сонця я свій погляд більше я не поверну.
Пітьма мене огорта
І в ній мені здається, що я не одна!