Життя мене по пиці б`є, а мені начхати на усе!
Я гуляла по місту пустих вітрин.
Я думала ти в світі такий один.
Я відразу купилася на твої слова
Дурненька тоді була
Думала, що я така одна.
Купилася на твої руки, очі, вуста
Й за одно в рабство сама себе продала.
Я рабиння покірна й мовчазна.
Для свого володаря створена.
Передімною закрилися усі паралельні світи.
Зникли примарні далечини.
В день і вночі я бачу лиш тебе.
Мене до тебе, як магнітом тягне.
Та в магніта є два полюса
І другим виявилася не я.
Гарна історія
Та очікуваний фінал.
Казанова собі іншу знайшов.
І знову я сама на ринку рабів стою
на нового хазяїна жду
та табличку із своїм іменем тримаю...