Чужина - матимачуха - Збiрка - Краплi Всесвiту

Юрий Лазирко
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.

Пробігали роки краєм пам`яті,
Із дитинства збиваючи лік.
І посходились думи покаятись –       
Ще без смаку, та з тілом калік.

Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
Десь на споді нажитого лантуха
Вишиванка, що в хрестик, лягла.

Не кричу, не охрип, я не вигорну
Попіл серця... За крок до межі
Видихаю прожитість всю приторну,
Задихаюсь у тім, що чужий.

Знову ніч... Сон старий... Прокидаюся.
І вікно на очах прикраша:
То не сніг... То лиш цвіт... Осипаюсь я.
Біла-біла, ясніє Душа.

22 Грудня 2006