Так солодко собі секунда спить,
Вказівкою не рушить циферблату...
Не поспішай її завчас будить,
А розбудивши, з Богом поховати.
На цвинтарі, де в миті грузне хрест,
Де охоронцем пам`ять зачапіла –
Тут спочива Голгофа й Еверест,
І береги Небесного Світила.
Тут ще не втерті сльози матерів,
І не ціловані уста коханих...
Дощем не плаче за Тобою Львів,
Очима сірих стін веде до брами.
Спадає промінь сонця на лице,
Лежить дорога та вмирає літо.
Ще мить! Ще мить? Ще мить...щемить і все.
І правда тут... нема де правди діти.
19 Липня 2006