Одиночество

Владимир Бояновский
САМОТНІСТЬ

Глибоко я поникнув в самоту...
І лише твій залишив образ милий.
Відчув розлуки стиглу гіркоту,
І без любові світ увесь безкрилий.

І враз подумав трепетно собі:
”І світ не світ без вірної любові!”
Я весь його присвячую тобі,
Тебе віншую в серці і у слові.

І знов поникнув в тиху самоту.
Зоря на небі ярко пролетіла –
І сяйвом освітила темноту...
А як тобі без мене зараз, мила?