На чорних квітах Голокосту
юрба банкет лаштує Кату
Він повен величі, а зростом -
пічкур.В підлеглих - "з краю хата"...
А поряд прірва, Яр, безодня,
щодня, щовечора, щорання
на тебе дивиться... Сього дня
ти зрозумів усе. Остання
краплина впала на пелюстку -
"Юрба - убивця, кат - знаряддя"
плюндрують світ,країну-пустку
залише після себе гаддя...
На голод-холод, на коросту
скарає рід наш. Під косою
на чорних квітах Голокосту
червоне випаде росою...
Пробач кохана, "злая вістка
та все ж не гірша небуття
тому люби, кохай життя
неначе ти його первістка"...
2003/11/28 22:21 - 2007/05/28 16:51