Пора

Ингвар Олафсон
Лагідний легіт
пестить віти берез
на осонні зігріті...

Вітер з річки
куйовдить
срібні кучері верб,
верболозові хвилі
перeходять на плесо...
Осінь... осінь,
ласкаво просим...
Осінь...осінь
знову приступом
парки бере в передмісті...
В листі барвистім
їжак шарудить
і грайливая білка -
диво, та й годі!
Пора
в нори вужам і гадюкам ховатись,
пора
очі розплющати нам
і побачить як світ нарождається
новий надворі...

У нас
на долонях
помаранчевий лист
вимальовує
лінію долі...
Пора у дорогу рушати.
ПОРА!