Дві монети
для човняра,
Води Стікса – дерево чорне
горне хвилю весло
мов ріллю плуг
ох важкенний сьогодні човен!
Луг замовк – а ні пари з вуст
лиш багать поминальних стогін
Забирає ватра тіла,
Ну а душі?
А душі потім…
Після тризни шикуй ряди
Князю-соколе, тінь від тіні
тихо-тихо полки веди -
там на пристані
зачекались лодії
В ебоніті тої води
Згаснуть спалахи червлені
Попливуть за човнами вінки
Драхм сю ніч
не злічить весляреві
©2007 Інґвар Олафсон