Юпітер світлоокий… десь там - з краєчку неба
Ромен підсвічує, ковил, розрив-траву
І Марсів уповільнює ардентний рух
Його жагу до помсти, кому, не зрозуміло, і для чого
Лазарева вода, здається, не тече, затиснута між скель
А Місяць в повні її так вабить, підіймає,
З глибин, з гори пастельне світло сипле
І розчиняє сумніви, страхи. Тут ти – не ти
Річище давньої ріки чека на мить
Коли Ти пустиш ці блакитні води
О, так ти здатен, бо сьогодні Ти – не ти!