Море, скелястий берег,
живицею пахне сонце
Столик дубовий, бери*,
В тонкій порцеляні кава...
Щипаю себе - чи не сон це,
Це ж ти поряд мене, ласкава
подруго моя, доле
в країні святих фіордів...
Це ж ти поряд мене, мила
Лебідонько златочола.
Розбуджена кров стила
Стає гарячіша лави.
І воля ще вчора квола
жадає звитяги, слави
щоб кинути їх додолу
під ноги тобі...
Акордом
гучним відізвуться скелі,
коли поведу з молу
тебе у свою оселю.
Таку ще холодну
поки...
* - сорт груш.