і двійко всеблагих, смарагдових очей
щоночі в келії з'являються моїй...
запалюю свічу і дістаю сувій
читаємо удвох допоки запече
вогонь,
що десь за Марсом тьмяно блимав
тоді зніму сутану і викину клобук
і чуба випущу ...дістану з сіней лук
і дам ся волі...
стріли проведу очима,
і вилечу в вікно...
посрібленим волоссям
над оковидом слід залишу...
повелося
таким от робом появлятися в країні цій
ну що ж хай посполиті думають, що знову
у небі перелесник діє ,чи може супернова
хай думають...гайда зі мною у політ...мерщій...