_______________________ на "Я тчу iз чорної куделi полотно..." (Лиза Лещинска)
Зима... Я так тебе чекав... На серці холодно і темно...
Ти ж, ясноока, наче саваном, накриєш чорну землю
Чарівним чистим снігом - білим полотном.
І я зроблЮ цей крок у білий спокій за вікном.
У тонку голку заселю червону нитку слів.
Знайду у памяті той візерунок - тихий спів,
Що душу заповняв теплом і щастям, і тугою...
Що осінь, завиваючи, забрала, як ясир, з собою...
І кришталева господиння вишиє сорочку,
Слова-нитки лягли рядком, стібочок до стібочку
Червоним візерунком, на папері і снігу.
Вклонюсь. Сорочку вдягну. І забуду про тугу.
...
Червоні краплі на снігу... Це втрачене кохання?
Гаряча кров?.. Чи це гарячі сподівання?..
А може, просто обсипАлась горобина.
Осінній сон - холодна домовина...