В нас залишилось лиш „БУЛИ”...
Десь там на денці,
в чаші срібній
частинки сивої золи
уже нікому не потрібні
на дні, на дні, на дні...
на дні...
пекельні ночі, сизі дні
і клекіт вороння на дроті
в сумному місті ми одні
в пустій кав'ярні
Паваротті
ніяк компакт не доспіва
я ще живий, і ти жива
у місті сивім в синім гроті
на жовтім килимі
душа
таїнну вимовляє мантру -
"о, люба, ти не тлінна,
кохана,
мила,
златодзвінна"
тому і я живий, і ти
лети ж до мене,
вже пора...