Я перейшла свою межу.
чи може то лише здалося
тебе собі наворожу
потону в золоті волосся
пірну у глиб твоїх очей
і опинюсь
на Оріоні
торкнуся крилами плечей
візьму три крапельки солоні
побачу в них безмірність меж
і неподоланих Подолів
порину в сутінь площ і веж
і ляжу біля ложа долі
і прокляну і пропророчу
майбутні зради
і розради
тебе, омріяний, я хочу
тебе у ночі я украду
і понесу за сто морів
за сьомий вимір Краю Світла
ти мною в Вічності хворів
тобою я хворіла в Світі...
......
тобі я всього не скажу
лиш поцілую ніжно-ніжно
тебе в собі заворожу
безмежності торкнувшися
краєчком...