іду додому
дихаю дощем і кмином
погідно, мило, лагідно душі...
чого ще треба
людині в надвечірній час -
частина стала цілим
цілушку хліб з'їм
гербатою зап'ю
і димом...
дивитись, видіти,
любить -
яке то щастя -
коханій зазирнути
в глибину криниць
побачити красу,
якій немає
назви...