*
Блакитна трояндо,
ці звуки не тлінні...
Так, сумно,
так, гарно...
Ця музика спліну
не марно
лунає...
В готичнім костьолі
колінно
ми творим молитву...
Ці звуки не тлінні
блакитну троянду
на тлі золотому
несуть під склепіння
тобі, Мій Спасителю
Юний...
**
Тобі, мій Учителю,
нитку бурштину
із моря мілкого
стараюсь піймати...
Гублю намистину
із хліба гливкого...
З думок кострубатих
будую хатину
щоб в ній зимувати
залишити душу...
***
Химерне створіння
живе між коріння
у Лісі Моєму
і слухає пісню
жалобную вітра,
що хвилями стогне
і дюни лоскоче
так схожі на перса
у місячнім сяйві...
****
Ці звуки не тлінні
так гарно,
так сумно,
так дивно
у храмі побачить тебе
на колінах...
Ти твориш молитву
і протяг виносить
блакитну троянду
у ніч,
що дощем золотим
пролилася...
*****