________________________На "Чому я не туман осiннiй...", Лиза Лещинска
Ти – не туман, бо свище лютий вітер,
Він з серця спогади всі теплі витер.
Ти – не весілля – смуток навкруги,
На чорних водах – памяті круги.
Не річка – висохли всі води
Від нашої, нещирості, незгоди.
Не квітка – дві години до зими,
Тепло сердець все розгубили ми.
Не ластівка – бо серце вже застигло,
І ластів’ят в душі зогріти ми не встигли.
Не ніч, не день – закрила очі біль
І замість сліз – гірка пекуча сіль…
Бо ти пішла… Тебе не повернути…
Осінній дощ твої сліди заплутав…
Все так, як ти казала - я прозрів…
Живу. Шукаю снів…
І спогадів… І слів…
Тебе, лише тебе у серці бачу!
Біду клену і проклинаю вдачу…
«і вже не плачу, не сміюсь,
А так по світу волочусь…»
01.09.06