(для Самарканда).
віхола виє Вієм
завірюха замітає сліди Блідого Лиса
вихор-вихрест на перехресті
намів кучугуру -
не пройти...
києве-дядьку, нагодуй бузиною
снігурів, синів багряного Сходу
в переході тісному ятки з крамом -
мамо, гукають - забери нас додому,
а де ж ваша мамка?-
в чодовому замку,
на Киселисі-Горі
у грі-горі-угорі
угри-мадьяри,
нате до пари вам яничара
з чарами
чару пригубить і нумо в почвари
варивом-чари
паривом-пари
кари-і-кари-і-кари
картають, та вади-не-буде
вадимо-мимо,
вадиме, мимо,
мимо, вадиме,
ми-мо-хідь
хіть у хітоні шовковім сховалась
ластівка перша у літо убралась
ластовинням фарбує майдани
данину збирає з вулиць
з вуликів збентежені вилітають бджоли
а ми на ґринджолах
з горища з'їжжаємо
живемо-бажаємо-живемо-бажаємо
жагу невтолиму в любистку купаємо,
а після купелі полинного трунку
пригубим і м'ячиком прямо у лунку
так лунко і дзвінко
стриб-стриб-і-сховався
впокорений-наче
у ямці маленькій він все іще скаче
неначе, неначе, неначе,
Юначе